Полтавський районний суд визнав чоловіка, підозрюваного у вбивстві трирічного сина в селі Головач, неосудним і ухвалив примусову госпіталізацію до спеціалізованого психіатричного закладу під суворим наглядом замість позбавлення волі.
У документі суду наведено хронологію подій ранку 21 квітня. Близько п’ятої години ранку члени сім’ї прокинулися: матір із дитиною переглядали мультики на планшеті. Чоловік повідомив, що візьме сина, щоб його нагодувати, і відвів його на кухню; жінка заснула.
На кухні батько насипав хлопчикові гречку, посадив його на стілець і зі спини завдав двох ударів ножем. Потім переніс дитину до ванни, яка була наповнена водою, і вдарив ще двічі. За висновками судово-медичного експерта, ушкодження аорти призвело до миттєвої смерті; експерт зазначив, що смерть настала настільки швидко, що малюк, ймовірно, не встиг відчути сильного болю. На суді підозрюваний підтвердив: «дитина ніяких звуків не видавала, все відбулося дуже швидко».
Щоб приховати сліди, чоловік помістив тіло в маленький рюкзак, який разом із лопатою та 5-літровою каністрою з бензином поклав у більший армійський наплічник. Він пішов у сосновий ліс поблизу табору «Маяк» за приблизно 500 метрів від дому, викопав яму, облив тіло бензином, підпалив, а потім засипав піском і привалив колодою.
Реакція сім’ї, експертизи та судове рішення
Прокинувшись, дружина виявила на столі вечерю та записку від чоловіка із текстом «любимой мышке… мы с тобой пазлики» і намальованим столом. Знаючи, що рік раніше чоловік висловлював думки про самогубство, вона побігла шукати родичів. Охоронець місцевої школи підтвердив, що бачив чоловіка з рюкзаком, який прямував у бік лісу. Коли поліція прибула на виклик, підозрюваний вже був удома; спочатку він стверджував, що син упав і вдарився, а згодом визнав злочин.
Токсикологічне дослідження показало, що в момент скоєння злочину чоловік був тверезим, без ознак вживання алкоголю чи наркотиків. За висновками лікарів, йому встановили діагноз параноїдна шизофренія. На суді підозрюваний пояснив, що вірив ніби «своїми діями рятує дитину від війни», а усвідомлення скоєного прийшло вже під час тримання в СІЗО. Лікарі вказали на високий ризик повторного насильства, оскільки підозрюваний формально ставиться до хвороби.
Адвокатка та законна представниця підозрюваного, яка демонструвала сімейні відео й описувала чоловіка як «талановитого художника, що любив сина», а також потерпіла мати просили суд призначити госпіталізацію у звичайному або посиленому режимі замість суворого нагляду.
Однак суддя і колегія не підтримали цієї клопотання. Врахувавши особливу тяжкість злочину за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України та потенційну загрозу для оточення, суд ухвалив рішення про примусову госпіталізацію у заклад із суворим наглядом. Речові докази — зокрема ніж, забруднений кров’ю одяг та знайдена записка — суд постановив знищити.