Як у Кременчуці зробили “спец-КрАЗ”, який брав участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи
Рівно 40 років тому, 26 квітня 1986-го, сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства – вибух реактора на Чорнобильській АЕС. Для усунення наслідків цієї жахливої аварії було поставлено завдання перед автозаводами, зокрема перед «КрАЗом» – побудувати машину, здатну працювати в зоні підвищеного забруднення. Для цього на підприємстві було створено робочу групу на чолі з інженером-конструктором Віктором Холявком. Було ухвалено рішення створити спеціальний автомобіль на базі самоскида КрАЗ-256Б1.
Для захисту водія від радіації було розроблено спеціальну капсулу зі свинцю, яку передбачалося розмістити всередині стандартної кабіни – для маскування. Однак у ході роботи над модернізацією фільтровентиляційної установки ФВУ-100Н, через стислі терміни, було вирішено розмістити капсулу без кабіни. Саму капсулу зварювали з кількох панелей.
Зовнішні листи виконували із сталевого листа завтовшки 3 мм, а внутрішній простір заповнювався свинцем. Товщина свинцевої прокладки на панелях підлоги становила 30 мм, на бічних стінках – 25 мм, на даху – 12 мм. Вікна кабіни виготовлялися із спеціального протирадіаційного скла розміром 300х300 мм і завтовшки 75 мм. Через затримку з постачанням склоблоків з Москви, капсули на перших восьми зразках не мали бічного скла. Внутрішня оббивка кабіни була виконана з вініпласту завтовшки до 8 мм.
Свинцева капсула вийшла дуже важкою – її маса перевищила 3 тонни. І головне – ця вага нерівномірно розподілялася на ходову частину. Потрібно було посилення лівого лонжерона рами. Було підвищено тиск у лівому передньому колесі – з 6,5 до 7,5 кгс/см кв. Відрегулювали на підвищений тиск й насос гідропідсилювача керма.
Для кращого захисту водія від радіоактивного випромінювання механічні приводи керування автомобілем були замінені на гідропневматичні та пневмоелектричні. Так, було встановлено гідропневматичний привід управління зчеплення, але в середньому мосту застосували енергоакумулятори з пневматичним управлінням. У самій роздавальній коробці була постійно включена знижена передача, яка вимикалася в нейтральне положення електропневмоприводом. Робота фільтровентиляційної установки забезпечувалася від генератора двигуна, а у разі його зупинки – від АКБ, кількість яких збільшили до чотирьох.
Перший екземпляр спеціального автомобіля КрАЗ-256Б1-030 виїхав із воріт експериментального цеху 10 липня 1986 року. Машина була обкатана у районі Кременчука. Протягом наступного тижня було виготовлено партію із семи машин. А всього самоскидів-ліквідаторів збудували 18 одиниць. Останні зразки були зроблені 27 липня, тобто через місяць після отримання завдання.
За матеріалами “Авто-центр“.