У Кременчуці суд покарав серійного крадія

Нещодавно, а саме 20 лютого у Автозаводському райсуді Кременчука розглянуто у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.06.2015 року за обвинуваченням чоловіка, уродженця Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, невійськовозобов’язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 Кримінального кодексу України «Шахрайство».

Як сказано у вироці суду, поліція встановила 34 майже ідентичних епізодів шахрайства обвинуваченого. Так, у 2014 – 2015 роках він, виходячи з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману потерпілих, діючи як фізична особа-підприємець, укладав договори на виготовлення, доставку та встановлення металопластикових виробів – вікон. Потім отримував від потерпілих грошові кошти, при цьому маючи на меті привласнення вищевказаних грошових коштів без виконання умов договору. Після строку встановленого договором, умови договору обвинуваченим не були виконані, а грошовими коштами, які він отримав від потерпілих, їм не поверталися. Вони були витрачені обвинуваченим на власний розсуд.

Суми, які шахрай привласнив, стартували від 3 тис грн і вище.

Наприклад, 03 грудня 2014 року, зловмисник, діючи як фізична особа підприємець, уклав з потерпілим ОСОБА_19 договір №437 від 03.12.2014 року на виготовлення, доставку та встановлення металопластикових виробів семи вікон, отримавши від потерпілого ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 11 тис грн та мав виконати умови договору протягом 21 робочого дня, при цьому маючи на меті привласнення вищевказаних грошових коштів без виконання умов договору. Після спливу строку, встановленого договором, умови договору ОСОБА_11 не були виконані, а грошовими коштами в сумі 11 тис гривень, які він отримав від потерпілого ОСОБА_19 незаконно заволодів та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті та на питання суду пояснив, що дійсно, у зазначений в обвинувальному акті час у зазначених потерпілих заволодів шляхом обману грошовими коштами в обсязі, вказаному в обвинувальному акті.

Зі всіма потерпілими він, як фізична особа підприємець, укладав договори на виготовлення, доставку та встановлення металопластикових виробів-вікон, балконних блоків, ролетів, але так як підприємницька діяльність його не вдалась, то він заволодів грошима усіх потерпілих, не поставивши їм у строк зазначений в договорі і до теперішнього часу металопластикові вироби потерпілим не встановлені. Цивільні позови потерпілих він визнав тільки в частині стягнення з нього матеріальної шкоди, в частині відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу, пені, інфляції не визнав позови потерпілих ,так як вважає, що вони необгрунтовані.  Більшості потерпілих він відшкодував матеріальну шкоду . У скоєному щиро каївся, просив його суворо не карати.

Крім того, його вина підтверджується наданими у судовому засідання показаннями чергової потерпілої про те, що 19 вересня 2015 року, вона звернулась до обвинуваченого, щоб встановити в її квартирі металопластиковий балкон.

Приблизно о 13-ій годині, він приїхав до неї додому зі своїм водієм. Вони обидва зайшли до неї в квартиру, вона провела їх до балкону, з метою заміру розмірів балкону, при цьому, водій вийшов з квартири. Зробивши заміри, чоловік знаходився в квартирі ще десь 40 хвилин, тому вона вирішила у нього замовити ще жалюзі. Грошові кошти планувала перерахувати банківським шляхом, однак зловмисник їй повідомив, що гроші потрібні зараз і що потім буде пізно.

Він порахував 70% вартості балкону і вона сплатила йому ці кошти, а саме – 9 тис 400 грн, про що ним був складений акт, в якому також зазначалась загальна вартість послуг та дата, коли всі роботи мають бути виконані, був зазначений жовтень 2015 року. Забравши кошти, пішов.

Приблизно через місяць, вона зустріла його та почала розпитувати, як йдуть справи згідно її замовлення. Після цього вона їздила з ним в село Піщане, де він показував їй начебто вже готові вироби, хоча вона зауважила, що візуально, за розмірами ці вироби не співпадають з тими, що вона замовляла. По теперішній час гроші їй не повернуті, а роботи не виконані. Цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу підтримує у повному обсязі. Шкода їй самостійно обвинуваченим не відшкодована, він до неї не звертався з метою відшкодування завданої шкоди. Сума матеріальної шкоди складає 9 тис 400 гривень.

Унаслідок дій обвинуваченого, їй була завдана моральна шкода , яку вона оцінює у сумі 10 тис грн, так як вона тривалий час  із пенсії відкладала гроші та збирала їх на установку балкону. Жінка хвилювалась, що по договору закінчились строки, а балкон і жалюзі так обвинуваченим їй не були встановлені, у зв`язку з чим у неї був підвищений тиск та безсоння. Витрати на правову допомогу, а саме – складення позовної заяви адвокатом складають 400 грн, які вона також просить стягнути із обвинуваченого. При призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Майже аналогічні покази далі і ряд інших потерпілих.

Розглянувши справу, суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 Кримінального кодексу України та призначив йому покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі.

На підставі ст.75 Кримінального кодексу України обвинуваченого від призначеного судом покарання звільнити з випробувальним строком на 1 рік.

Також суд задовільнив частково цивільні позови потерпілих про стягнення матеріальної і відшкодування моральної шкоди.

Так, одному потерпілому він має відшкодувати матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 11 тис грн, а в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 тис грн суд прохання постраждалого залишив без розгляду. При цьому суддя роз`яснив потерпілому його право на звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у порядку цивільного судочинства відповідно до вимог ст..128 ч.7 КПК України.

Аналогічні рішення суддя здійснив і стосовно інших частини потерпілих. Так, ще один потерпілий за рішенням суду має отримати матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 2 тис 340 грн, інший – 3 тис 200 грн, а декхто і значно більші суми, які віддавав шахраю.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, через Автозаводський райсуд протягом 30 днів із дня його проголошення.