Була чотири дні у медикаментозному сні: як почувається однорічна кременчужанка, яка випала з 6 поверху

16 серпня однорічна кременчужанка Валерія випала з вікна 6 поверху на вулиці Генерала Манагарова, видавивши москітну сітку. Зараз дівчинку виписали з лікарні, вона вже бігає і така ж непосидюча, як і раніше. Проте цьому передувала реанімація та 4 дні у медикаментозному сні, а попереду ще пів року реабілітації.

«ТелеграфЪ» поспілкувався з мамою малечі, Оксаною, яка розповіла, як лікарі врятували її донечку, а небайдужі люди допомогли зібрати кошти на лікування. Як трапилася трагедія Аби застерегти інших батьків, Оксана згодилася розповісти, як все сталося.

– Треба постійно бути поруч зі своєю дитиною, от і все! – каже вона.

Того дня Валерія дивилася мультфільми разом з батьком та старшим братом у залі, а мати пішла на кухню. Між залою та кухнею є ще одна кімната. Родина зачиняє туди двері, щоб Валерія не змогла зайти, проте тоді вони залишилися відкритими. Зазвичай дитина йшла за матір’ю на кухню, але тут завернула в цю іншу кімнату. І саме в ній знаходилося вікно, яке стояло на провітрюванні, зі слабенькою ручкою.

– Вона залізла по ліжку на стіл, зі стола – на підвіконня, і там уже все сталося… Я не знаю, як вона змогла відкрити вікно. Це була доля секунди! Вона в нас дівчинка настільки самостійна, що вже залазила всюди. І ми намагалися двері закривати, а тут двері у кімнату були відкриті – і вона туди потрапила. Я вже з кухні почула, як люди кричали: «Викликайте «швидку»!» – зі сльозами розповідає Оксана і на цьому моменті у авторки матеріалу біжать мурашки по шкірі. – Виглянула у вікно, а там дитина моя на землі лежить…

Чотири дні у штучному сні

Мати згадує, що у «швидкій» дочка плакала, але медики пояснили, що вона не у свідомості, а у стані ступора. У лікарні дитину ввели у штучний сон, аби у неї не сталося больового шоку. Коли маленьку Валерію привезли до реанімації, вона була у тяжкому стані.

– Дочка дуже опиралася апарату штучної вентиляції легень. Її спеціально вводили в медикаментозний сон, щоб собі не нашкодила. На четвертий день вона почала виходити з цього стану, тоді нам дали позитивні прогнози. На 7 день реанімації її відключили від апарату (штучної вентиляції легень – ред.), дитина почала дихати самостійно. На 8 день її відключили від кисню (їй кисень ще один день подавали). І на 7-8 їй вже привозили їжу і я її годувала, дитина вже себе краще почувала, – розповідає мати.

27 серпня Валерію виписали з реанімації та перевели в травматологію, де їй ще продовжили лікування, а 3 вересня дівчинка була вже вдома. У лікарні вона провела 19 днів. Як поділилася мати, її дочка знову бігає і така ж непосидюча, як і раніше:

– Після виписки стан був стабільний. Коли ми приїхали додому, вона вже бігати почала, а в лікарні я боялася її на підлогу ставити. Навіть після лікарні, ми ще не встигли додому приїхати, вона вже крокує по диванах, стрибає. Оксана каже, що лікування було дуже дороговартісне, і вона вдячна небайдужим, які збирали допомогу. Тепер у родини вистачить коштів і на реабілітацію.

Маленьку кременчужанку чекають походи до лікарів, адже пів року вона стоятиме на обліку, поїздки на реабілітацію до санаторіїв. Але вона жива, і це головне. А поряд родина, яка її любить.

Кременчуцький Телеграф

Читайте також